Свердловини на воду в Макарові та колишньому Макарівському районі
Компанія РБ бурить свердловини в Макарові, Кодрі та селах колишнього Макарівського району — від Колонщини, Копилова й Мотижина на сході до Ніжиловичів, Наливайківки й Бишева на заході та півдні. Після 2020 року більшість цих сіл увійшла до Макарівської громади Бучанського району, а Бишів, Лишня, Мостище й сусідні села — до Бишівської громади Фастівського. На цій сторінці — глибини по селах за досвідом наших бурильників, геологія Макарівщини й ціни.
Макарівський район, за Енциклопедією Сучасної України, існував з 1923 року й мав площу 1362,4 км²: селища Макарів і Кодра та 67 сіл. Лежав у межах Поліської низовини, а його північна частина належить до Київського Полісся: поверхня тут — низовинна пологохвиляста моренно-зандрова рівнина, розчленована річковими долинами, балками й ярами. Ліси займали 37 198 га, ґрунти переважно дерново-підзолисті. Макарів стоїть на Здвижі за 57 км від Києва, Кодра — на однойменній річці, а назву селища пов’язують із дрімучими сосновими борами; обидві річки течуть до Тетерева. Через колишній район тече й Ірпінь із притоками Бучею, Лупою та Сивкою, а Буча бере початок біля Мотижина.
Граніт ближче, ніж під Києвом
Під Києвом кристалічний фундамент залягає на глибині близько 290 м, а осадовий чохол над ним, за даними науковців НАН України, потовщується із заходу на схід — від десятків до сотень метрів. Макарівщина лежить західніше, ближче до Українського щита, і граніт тут підходить вище: серед корисних копалин району ЕСУ називає граніт Соснівського кар’єру, а одна зі свердловин наших бурильників біля Лубського дійшла до тріщинуватого граніту вже на 80 м. Тому піщаних водоносних горизонтів над гранітом тут менше, ніж під Києвом, і для будинку головним є бучацький:
- Полтавський — перший від поверхні, за нашим досвідом 22–40 м. Дешевий, але найвразливіший: саме він першим реагує на вигрібні ями й добрива.
- Бучацький — основний: за нашим досвідом 40–95 м, в архіві 1930–2000-х — 85–100 м.
- Сеноманський — лише місцями: наші бурильники взяли його в Андріївці на глибині до 72 м.
- Юрський — в архіві тільки в Плахтянці, на 150–175 м: варіант для великого споживача.
- Тріщини в граніті — там, де піски закінчуються над скелею, як біля Лубського.
Науковці Київського університету пишуть, що на Київщині водоносний горизонт у кристалічних породах використовують у південній частині області; водовмісними там є граніти, а вода гідрокарбонатна кальцієво-магнієва, з мінералізацією переважно 0,3–0,5 г/дм³, проте залізо й марганець у ній бувають понад норму. Для Макарівщини граніт — радше виняток, але на заході й півдні колишнього району варто бути готовим і до нього.
Глибина свердловин по селах колишнього Макарівського району
Понад 80 свердловин наших бурильників у 40 населених пунктах, від 22 до 95 м, по нинішніх громадах. Кілька горизонтів в одному селі — це різні свердловини: мілкі взяли полтавський пісок, глибші — бучацький.
| Населений пункт | Свердловин | Глибина, м | Горизонти |
|---|---|---|---|
| Макарівська громада, Бучанський район | |||
| Андріївка | 2 | 52–72 | бучацький, сеноманський |
| Березівка | 3 | 40–95 | полтавський, бучацький |
| Борівка | 1 | 56 | бучацький |
| Великий Карашин | 2 | 32–38 | полтавський |
| Вишеград | 1 | 81 | бучацький |
| Вітрівка | 1 | 62 | бучацький |
| Волосінь | 1 | 58 | бучацький |
| Забуяння | 2 | 48–58 | бучацький |
| Завалівка | 1 | 44 | бучацький |
| Калинівка | 3 | 64–69 | бучацький |
| Кодра | 4 | 44–47 | бучацький |
| Колонщина | 4 | 38–83 | полтавський, бучацький |
| Комарівка | 2 | 52–58 | бучацький |
| Копилів | 3 | 44–85 | полтавський, бучацький |
| Королівка | 2 | 68–72 | бучацький |
| Липівка | 1 | 22 | полтавський |
| Людвинівка | 2 | 35–68 | полтавський, бучацький |
| Макарів | 6 | 28–75 | полтавський, бучацький |
| Маковище | 2 | 40 | полтавський |
| Миколаївка | 5 | 40–88 | полтавський, бучацький |
| Мотижин | 3 | 44–80 | полтавський, бучацький |
| Наливайківка | 2 | 34–72 | полтавський, бучацький |
| Небелиця | 2 | 38–52 | бучацький |
| Ніжиловичі | 1 | 36 | полтавський |
| Пашківка | 2 | 66–71 | бучацький |
| Плахтянка | 3 | 55–70 | бучацький |
| Рожів | 2 | 36–72 | полтавський, бучацький |
| Садки-Строївка | 1 | 54 | бучацький |
| Северинівка | 3 | 50–85 | полтавський, бучацький |
| Фасівочка | 1 | 59 | бучацький |
| Фасова | 1 | 55 | бучацький |
| Ферма | 1 | 65 | бучацький |
| Червона Слобода | 2 | 33–60 | полтавський, бучацький |
| Бишівська громада, Фастівський район | |||
| Бишів | 2 | 58–68 | бучацький |
| Грузьке | 1 | 50 | бучацький |
| Лишня | 2 | 41–71 | полтавський, бучацький |
| Лубське | 1 | 80 | граніти |
| Мостище | 1 | 55 | бучацький |
| Нові Опачичі | 1 | 45 | бучацький |
| Осикове | 2 | 68–78 | бучацький |
Архівні глибини по інших районах — на сторінці Буріння свердловин по районах Київської області, а всі свердловини з пошуком по селу — на карті глибин.
Архівних свердловин 1930–2000-х років по колишньому району небагато, і вони підтверджують ту саму картину: у Копилові ≈85 м, у Березівці ≈95 м і в Колонщині ≈100 м — бучак, а в Плахтянці свердловини пройшли до юрських відкладів на 150–175 м.
Криниця чи свердловина
Науковці, які досліджують якість підземних вод у селах Київщини, фіксують: у сільських криницях вода зникає, а місцями вже й зникла. На Макарівщині криниці й найпростіші свердловини беруть полтавський горизонт, що живиться опадами й першим страждає і від посухи, і від вигрібних ям. Свердловина на бучак із цементованою першою колоною бере воду глибше, з-під водотривких шарів, і стабільніше тримає дебіт. Вода в бучацьких пісках часто із залізом, тому аналіз води робимо після кожної прокачки, а знезалізнення підбираємо за його результатом.
Яку свердловину ставимо
Для будинку на Макарівщині — свердловину на бучак у дві колони з цементажем. Перша колона, пластик ø125, перекриває полтавський горизонт до водотривкого шару, друга — нержавійка ø50 з фільтром — стоїть у бучацьких пісках. У Макарові, Кодрі й більшості сіл це 45–95 м буріння. Якщо до граніту близько, верхню частину до скелі закриваємо трубою з цементажем, а воду беремо з тріщин. Фермі чи виробництву рахуємо дебіт окремо: великому споживачеві може знадобитися свердловина на юру, як у Плахтянці.
Під ключ у Макарові й селах
- Безкоштовно приїжджаємо на ділянку й за найближчими свердловинами називаємо орієнтовну глибину.
- Працюємо своєю технікою: 10 установок, три бригади.
- Цементуємо першу колону, ставимо фільтр, прокачуємо до чистої води, міряємо дебіт.
- Облаштовуємо: кесон чи адаптер, насос, автоматика, вода в будинку.
- Видаємо паспорт свердловини й результати аналізу; підприємствам оформлюємо реєстрацію та спецводокористування.
- Гарантія — 5 років на свердловину, 2 роки на насос і автоматику.
Скільки коштує свердловина в Макарові
Бучак на Макарівщині неглибокий, тож метрів у свердловині менше, ніж на сеноман під Києвом, і кошторис відповідно скромніший. Двоколонна свердловина (пластик ø125, нержавійка ø50) коштує 1500–1900 грн за метр; метал і більші діаметри дорожчі, юра в три колони — від 3000 грн за метр. Перелік конструкцій — на сторінці Ціни на буріння свердловин, точний кошторис — після виїзду на ділянку.
Сусіди на сайті
На схід від колишнього району лежать Бузова, Мила, Капітанівка й Петрушки — вони на сторінці колишнього Києво-Святошинського району, а далі — Буча та Ірпінь. Бишівська громада тепер належить до Фастівського району — про нього розповідає сторінка Фастова. Інші колишні райони з таблицями глибин по селах — Васильківський, Вишгородський і сусідній на півночі Бородянський, а повний перелік — на сторінці Буріння свердловин по районах Київської області.
